- гуркання
- —————————————————————————————гу́рканняіменник середнього родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гуркання — я, с., розм. Дія за знач. гуркати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гукання — I гук ання я, с. Дія за знач. гукати 1) і звуки, утворювані цією дією. II г укання я, с. Те саме, що гуркання … Український тлумачний словник
грім — (звуки, що супроводять електричні розряди в атмосфері), грімотня, грімоті[а]ння, гуркання, гуркіт, громовиця … Словник синонімів української мови
гуркіт — (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), гуркота[і]ння, грім, гримотання, гримотіння, грюкіт, грюкання, гуркання, грюкотіння, грюканина; вигрім, гуркотня, гуркотнеча, гуркотнява (дуже сильний); рокота[і]ння, рокіт (монотонний) Пор.… … Словник синонімів української мови
гукання — іменник середнього роду гуркання гукання іменник середнього роду від: гукати … Орфографічний словник української мови